Наші домашні вихованці насправді не виділяють чарівного спрею для любові, який викликає у нас бажання годувати їх, купувати їм іграшки та прибирати ящики для сміття. Однак погладжування кота справді спричиняє викид окситоцину як у людей, так і у супутників тварин, який часто називають «гормоном любові».
Що таке окситоцин?
Окситоцин - гормон ссавців, що виробляється в гіпоталамусі. Потім цей дев’ять амінопептидів виділяється в кров через гіпофіз. Потім він зв’язується з рецепторами окситоцину в головному та спинному мозку. Цю хімічну речовину часто називають «гормоном любові», оскільки рівень окситоцину значно підвищується у відповідь на поцілунки, дотики та годування груддю.
Окситоцин і материнство
Окситоцин відповідає за фізичні механізми народження ссавців. Він стимулює скорочення гладких м’язів матки, полегшуючи пологи. Це також стимулює спуск молока, дозволяючи викидати молоко через соски. Гормон іноді дають у синтетичній формі, як пітоцин, для полегшення пологів та збільшення лактації.
Емоційні наслідки та користь для здоров’я
Починаючи з 1990-х років, вчені вивчають вплив окситоцину за межами грудей та матки. Наприклад, вони виявили, що гормон відповідає не тільки за фізіологію материнства, але і за зв'язок матері-немовляти. Вони також вивчали його вплив на людські емоції, а також позитивні переваги для здоров'я, які він пропонує. Зараз вчені вважають, що більш високий рівень окситоцину пов’язаний із підвищенням довіри та щедрості. Окситоцин також може посилити здатність відчувати співчуття до інших. Окситоцин - один з гормонів, який допомагає створити романтичний зв’язок між двома людьми. Це також може допомогти знизити рівень гормонів стресу в організмі. Гормон також має протизапальні властивості, і більш високий рівень окситоцину в крові може допомогти зменшити біль.
Хімічний зв’язок людини і тварини
Дотики, включаючи статеві стосунки між двома партнерами, матір’ю, яка годує груддю немовля, а також людиною, яка гладить свою кішку, спричиняють сильний рівень викиду окситоцину. Мег Дейлі Олмерт пише у своїй книзі "Створено одне для одного: біологія зв'язку людини і тварини", що оптимальним рівнем спілкування між домашніми тваринами та їхніми людьми є швидкість 40 ударів в хвилину. Незважаючи на те, що дотик забезпечує сильний стимул для вивільнення цього гормону, він не залежить лише від цього почуття. Олмерт посилається на японське дослідження, яке показало, що навіть контакт очей між людьми та їх домашніми тваринами сприяв підвищенню рівня окситоцину. Автор, який брав участь у дослідницькій групі Університету штату Меріленд, яка вивчала нейробіологію соціальних зв'язків, називає окситоцин "приручаючою молекулою", яка "перешкоджає боротьбі / втечі", що дозволяє нам зв'язуватися не тільки з іншими людьми, представники інших видів.
